В таблиці нижче подано стрілецькі, підстаршинські й старшинські військові ступені:
в лівій колонці - ранґи Waffen SS, до яких відносилася й Українська Дивізія (до кінця квітня 1945 р.); в середній колонці - ранґи Wehrmacht-у; у правій - українські ранґи-відповідники.
[ Джерело: Wolf D. Heike. Ukrainische Division "Galizien" -
Geschichte der Aufstellung und des Einsates (1943-1945). Kiev Printers Ltd., Toronto, 1970. ]
В таблиці нижче подано ранґові відзнаки на петлицях, які носилися на лівому ковнірі.
Дрібнішу ґрадацію між стрільцями та нижчими підстаршинами (стрілець/ст.стрілець, вістун/ст.вістун) знакувалося спеціальними нашивками на лівому рукаві (див. секцію нижче на цій сторінці: Нашивки на камуфляжній і польовій уніформі).
Старшинськими вважалися ранґи від хорунжого і вище, а відповідно найнижчим підстаршинським ступенем формально вважалася ранґа вістуна (Sturmann), хоча в Дивізії так говорили про неї: "штурман не шаржа і коза не худоба"... Підстаршинська ранґа Scharführer, хоч і не подано в таблиці точного її українського відповідника, називалася в Дивізії також старший десятник, а відповідно Unterscharführer - молодший десятник.
Подані в попередній таблиці ступені Standartenjunker (десятник-підхорунжий) й Standarten-Oberjunker (або Oberstandartenjunker - чотовий-підхорунжий) є спеціальними ранґами на означення тих, хто переходив старшинський вишкіл; у таблиці нижче вони відсутні.
Старшини різнилися від підстаршин і стрільців не тільки старшинськими відзнаками на петлицях і пагонах, - їхні шапки і петлиці були обшиті довкола срібним шнурком.
Standartenjunker і Standarten-oberjunker (Oberstandartenjunker) також мали срібні шнурки, але тільки по дві зірки на своїх петлицях, що дорівнювали найвищим підстаршинським ранґам: булавного (Hauptscharführer) і підхорунжого (Strurmscharführer) відповідно.
|
|
|
Подібно як в інших національних дивізіях Зброї СС (Waffen SS), вищими старшинами
(від майора зачинаючи) в Українській Дивізії були німці з т.зв. "рамового персоналу".
З-посеред старшин-українців найвищі ранґи мали майори Микола Палієнко (підполковник Армії УНР, пізніше - контрактовий старшина польської армії; в Дивізії командував дивізіоном важкої артилерії, загинув в бою Бродами) і Євген Побігущий (активний старшина польської армії, пізніше - командир батальйону "Роланд", а відтак 201-го поліційного куреня), а всім іншим було признано ранґи сотника і нижче, помимо того, що вони мали вищі ранґи в інших арміях. (Звичайно йдеться тут про старшин австрійської і російської армій за першої світової війни, що мали вищі ступені в українських арміях доби Визвольних Змагань - УГАрмії і Армії УНР. Зі зрозумілих причин - головно з огляду на вік і брак воєнного досвіду - більшість їх не надавалася на вищих старшин. Проте всі вони вважалися кандидатами на старшин, і після перевишколу мали змогу підтвердити свої військові вміння, та діставали відповідні до нього ступені.)
Командир Дивізії Фріц Фрайтаґ мав ранґу бріґадефюрера СС (див. таблицю вище).
Рід війська знакувалося кольором обводка пагонів: пагони піхотних частин мали білий обводок, артилерійські - червоний, сапери (піоніри) - чорний, частини зв'язку - жовтий, обози і постачання - синій, медичні - темно-синій, ветеринарні - малиновий, адміністрація - блакитний.
СТРІЛЕЦЬКІ ТА ПІДСТАРШИНСЬКІ РАНҐИ
1) Schütze/Oberschütze, Sturmann/Rottenführer [стpілець/ст.стрілець, вістун/ст.вістун];
2) Unterscharführer [десятник]; 3) Scharführer [ст.десятник]; 4) Oberscharführer [чотовий];
5) Hauptscharführer [булавний]; 6) Sturmscharführer [підхорунжий];
СТАРШИНСЬКІ РАНҐИ
7) Untersturmführer [хорунжий]; 8) Oberscharführer [поручник]; 9) Hauptsturmführer [сотник];
10) Sturmbannführer [майор]; 11) Obersturmbannführer [підполковник]; 12) Standartenführer [полковник];
ГЕНЕРАЛЬСЬКІ РАНҐИ
13) Brigadeführer [генерал-майор]; 14) Gruppenführer [генерал-хорунжий];
15) Obergruppenführer [генерал-поручник]; 16) Oberst-Gruppenführer [генерал-полковник];
В Українській Дивізії зокрема було багато кандидатів на старшин (Führer-Bewerber) і підстаршин (Unterführer-Bewerber). Кандидати на підстаршин носили на пагоні одну поперечну нашивку у вигляді білої смуги, а кандидати на старшин - таку ж але подвійну нашивку (дві смуги).
[ Джерело: http://staffel.h10.ru/Schulterstuecke_Feld.htm ]
на носилися на польовій уніформі на лівому рукаві трохи вище ліктя. старшин (комбінації дубового листя і смуг зеленого кольору, а в генералів - жовтого) носилися тільки на камуф- ляжній уніформі - на правому рукаві, та нижче ліктя. |
||||||||||
|
||||||||||
всі старшини мали відзнаки з пере- хрещеним дубовим листям: нижчі (хорунжий/поручник/сотник) - одну пару, а відповідно вищі (майор/під- полковник/полковник) - дві, у той час як підстаршини мали на своїх відзнаках тільки нашивки-смуги, зеленого кольору (від одної в десят- ника до п'яти в підхорунжого). |
||||||||||
|
||||||||||
ГЕНЕРАЛИ :: найвищу ранґу в Дивізії мав її командир Фріц Фрайтаґ - Brigadeführer SS (генерал-майор). Gruppenführer (генерал-хорунжий) мав таку саму нашивку, але з двома жовтими смугами, а відповідно Obergruppenführer (генерал-поручник) - з трьома смугами. |